Категорії Цифрова держава

Відстрочка через ЦНАП: короткий гайд

З 1 листопада 2025 року подання та продовження відстрочок відбувається у цифровому форматі — через «Резерв+» або в ЦНАП.

Після запуску нової моделі основна логіка така: звернення подає громадянин (цифрово або офлайн через ЦНАП), документи скануються та передаються в електронному вигляді до відповідного ТЦК та СП, а саме ТЦК ухвалює рішення щодо відстрочки. Для видів відстрочок, що вже підтверджуються з державних реєстрів, передбачене автоматичне продовження без довідок.

Заява на відстрочку може подаватися і тими, чий тип ще не повністю цифровізовано — саме для них працює маршрут через ЦНАП.

Що змінилося з 1 листопада 2025 року

Ключова зміна — централізація подачі: документи подаються лише через «Резерв+» або ЦНАП; ТЦК та СП не приймають нові паперові звернення у вікнах обслуговування. Мета — прозорість, менше довідок «у руки» й автоматизація перевірок. На брифінгу Міноборони та Мінцифри підтверджено, що перехід охоплює як первинні звернення, так і продовження відстрочки.

Для частини категорій запроваджено автооновлення статусу за даними реєстрів (наприклад, догляд, опіка, де факт підтверджується держданими), що зменшує коло паперових документів.

Хто має право

Право на відстрочку визначається Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та підзаконними актами. Базові блоки: сімейні обставини (багатодітні, догляд за особами з інвалідністю, опіка), освіта (денна форма для першої освіти відповідного рівня), стан здоров’я, заброньовані працівники критично важливих організацій, а також інші спеціальні підстави. У 2025 році уточнено окремі умови, зокрема щодо повторних ВЛК для окремих груп інвалідності, студентів, які здобувають другу/третю освіту одного рівня, та критеріїв бронювання.

Бронювання працівників регулюється Порядком, затвердженим постановою КМУ №76, з актуальними змінами 2025 року (зокрема постановами №36 від 14.01.2025 і №847 від 14.07.2025), що деталізують критерії «критично важливих» та процедурні етапи.

Як подати через ЦНАП

Перед походом у ЦНАП варто перевірити, чи ваш тип відстрочки не підтверджується автоматично в «Резерв+». Якщо ні — готуйте пакет документів на папері для сканування адміністратором.

Ось коротка послідовність дій у ЦНАП (один візит зазвичай достатній):

  1. Візьміть паспорт/ID, РНОКПП та документи, що підтверджують підставу (свідоцтва про народження дітей, довідки МСЕК/ЛКК, документи про опіку, довідка/наказ про бронювання тощо).
  2. На місці заповніть звернення; адміністратор сканує пакет і відправляє його в електронному вигляді до відповідного ТЦК та СП.
  3. Отримайте реєстраційний номер/квитанцію; статус відстежуйте за інструкцією ЦНАП або у «Резерв+» (якщо підв’язано до вашого профілю).
  4. Рішення ухвалює ТЦК та СП; у разі потреби можуть запитати уточнення або додаткові підтвердження.

ЦНАП — це «вікно» подачі, а не орган, що надає відстрочку; саме ТЦК приймає рішення. Для осіб без смартфона або з нецифровізованим типом відстрочки цей шлях — базовий.

Після подачі варто стежити за строками дії підстави (наприклад, завершення навчання, зміни у складі сім’ї чи стані здоров’я) і завчасно готувати документи для продовження — у цифровій моделі прострочки краще уникати.

«Резерв+», бронювання та перевірки

«Резерв+» поступово підтягує дані з державних реєстрів, що дозволяє автоматично підтверджувати або продовжувати частину відстрочок і зменшує потребу в паперових довідках. У Міноборони наголошують: це елемент боротьби з корупційними ризиками та уніфікації практик по країні.

Для роботодавців актуальним лишається бронювання працівників: заявки подає уповноважений орган/підприємство за оновленими критеріями, а військовозобов’язаного беруть на спеціальний військовий облік. Останні зміни 2025 року деталізують критерії «критично важливого» статусу та технічні кроки бронювання.

Від цифри до рішення

Цифрова модель подачі через «Резерв+» та ЦНАП не змінює юридичної основи: підстави визначає закон, а рішення ухвалює ТЦК та СП. Її сила — у швидкості, прозорості та трасованості кожного кроку. Щоб цим скористатися, підготуйте повний пакет: особисті документи, підтвердження підстави (освіта, родина, здоров’я чи бронювання), а також довідки з реєстрів або офіційні витяги, якщо ваш сценарій ще не автоматизований.

Заява на відстрочку — це не просто «формальність», а процес, у якому цифрові інструменти допомагають зменшити кількість помилок і суб’єктивних трактувань. Використовуйте чек-листи, звіряйтеся з актуальними нормами, подавайте матеріали завчасно та зберігайте підтвердження відправлення. Такий підхід мінімізує колізії, дає змогу уникнути зайвих візитів і підсилює вашу позицію у спілкуванні з ТЦК. У підсумку електронний маршрут через «Резерв+» чи офлайн-подача у ЦНАП працюють як одна логіка: якісно підготовлені дані — швидше рішення, менше відмов і передбачуваний результат. Саме тому заява на відстрочку у сучасному форматі проходить шлях помітно швидше, а ризик технічних помилок — істотно нижчий.

Інформацію для статті взято з офіційного повідомлення Міністерства Цифрової Трансформації України https://thedigital.gov.ua/news/how-tos/qa-iak-oformyty-vidstrochku-cherez-tsnap-vse-shcho-potribno-znaty

Вам також може сподобатися